Християнські Проповіді  By  cover art

Християнські Проповіді

By: Andriy Honcharuk
  • Summary

  • Проповіді Пастира Андрія Гончарука із Христом у центрі.
    © 2024 Християнські Проповіді
    Show more Show less
Episodes
  • Івана 3:3-5
    May 27 2024
    «По правді, по правді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства... По правді, по правді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Ів.3:3, 5).Ми любимо говорити про народження, про народження наших дітей, про наше народження, про народження наших батьків, тобто ми любимо говорити про фізичне народження. Однак, сьогодні ми поговоримо про наше нове народження, про народження згори.Відповідно до Ісусових слів, нове народження – це не те, що християнин може, або не може мати. Це не якась там особлива якість, чи досвід лише сильного християнина, чого би бракувало слабкому. Це не є високий рівень Християнства, якого не всі досягають. Христос не каже, що нове народження є добрим, бажаним, корисним та вірним.Натомість, Він каже: «Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства». Той, хто не народився згори, не належить Божому Царству, але знаходиться в царстві Сатани. Насправді, він навіть не бачив Царства Божого, і таким чином, все ще далеко від Божої благодаті. Його гріхи не прощені. Він не може прийти до Бога і спастися. Він втрачений, він засуджений.Вражає те, що Ісус наголошує на цьому чотири рази, сказавши: «По правді», чи буквально: «Амінь». Він бере у свідки для всього світу Самого Бога, проголошуючи незмінність божественної постанови: без нового народження згори ніхто не ввійде до Божого Царства, чи навіть його побачить.Ісус продовжує: «Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів.3:6). Тут Він об’являє, кому необхідне нове народження – всім людям. Через природнє, фізичне народження від тіла (чи плоті), за яким всі люди приходять на цей світ, ми не є духовними, і таким чином, ми є непридатними до Божого Царства. Ми не вспадковуємо божественного життя і Духа від наших батьків, але лише природнє життя, плоть і гріх. Тобто, ми зачаті та народжені в гріху, повні темряви, сліпоти і ворожнечі до Бога.Таким чином, кожна людина потребує нове народження. Коли хто не народиться знову, повністю іншим чином, силою Духа Святого із небес, тобто згори, не може мати прощення, спасіння і вічного життя.Необхідність нового народження стає навіть яснішою для нас, коли ми розглянемо Никодима, кому Ісус і промовляє ці слова. Зовні, Никодим вже був членом правдивої церкви. Бог вже прийняв його до заповіту благодаті через таїнство обрізання. Никодим був літнім, досвідченим чоловіком. Він був провідником юдеїв, суворим фарисеєм, але не таким лицемірним і зверхнім як більшість з них. На відміну від більшості, він не зневажав Ісуса, тим більше Його не переслідував.Натомість, він визнавав Ісуса за вчителя від Бога. Він радо слухав Христове вчення і навіть прийшов до Нього вночі, щоб поговорити про шлях спасіння. Більш того, як навчений ...
    Show more Show less
    15 mins
  • Дії 2:1-13 - П'ятидесятниця
    May 27 2024
    Чи пам’ятаєте ви про Вавилонську вежу? Я кажу про біблійну історію виняткової гордині людства і про велике розділення та розпорошення людей як її результат. Коли людина захотіла побудувати вежу до неба як колосальний монумент самій собі, втрутився Бог і «помішав Господь мову всієї землі». У такий спосіб Він понизив людину, зруйнував її плани і розділив об’єднане проти Нього суспільство.Насправді, люди ще задовго до цього перестали розуміти один одного. Ще раніше глиняна посудина людини дала тріщину. Якщо мовний бар’єр не розділив би людей Вавилону, щось інше це би зробило. Хіба я не казав наскільки гордими вони були?А тепер запрошую вас до розгляду дзеркального відображення цієї події у Новому Заповіті, до великого об’єднання народів, що сталося на П’ятидесятницю, до повного надій виправлення Вавилонського результату.Єрусалим. У домі, де перебували вірні учні однодушно у молитві, «нагло зчинився шум із неба» і «язики поділені немовби огненні, та й на кожному з них по дному осів» (Дії 2:2, 3). Неосвічені галілеяни раптом заговорили мовами, яких вони не вивчали, мовами парфян, мідян, еламітів, римлян та інших, що стояли поруч. Враження від того, що учні переступили стародавній мовний бар’єр, поступилось враженню того, що ті насправді сказали. Петро проголосив, що люди Єрусалиму розп’яли Божого Сина, що звісно, жахливо і несправедливо, проте саме це було їхнім спасінням. Божий Син воскрес, Він живий.І хоча вони були парфянами, мідянами, еламітами чи римлянами, вони зрозуміли Петра. Це був день роботи Святого Духа, Котрий завжди при ділі, завжди вказує, завжди об’являє, завжди приводить нас до Ісуса.Коли людям разом були розбиті серця і разом вони були налякані скоєним, вони разом були помилувані. У цьому жалі та у цьому мирі вони знайшли єдиний шлях назад до Бога, і, як потім виявилось, єдиний шлях один до одного. Вони стали спільнотою благодаті, такою спільнотою, якої світ ще не бачив, спільнотою, що розмовляла однією мовою любові. Вони були охрищені на прощення їхніх гріхів, на прощення гріхів парфян, мідян, еламітів, римлян та решти зі трьох тисяч. Вони були омиті в Ім’я Ісуса Христа, Руйнівника бар’єрів.Хтось добре сказав: «Якщо релігія погана, вона робиться ще гіршою». Ганебним є, коли мусульманин ненавидить індуса, коли юдей ненавидить християнина, коли християнин ненавидить будь-кого. Хтось може запитати: «Що доброго в релігії, коли вона розділяє, зводить бар’єри між людьми, розводить їх по синагогах, мечетях і церквах, створює секти і деномінації?». Хіба всі люди не повинні бути однією сім’єю?Наївним буде звинувачувати Християнську віру в усіх проблемах світу. Бо лише Ісус давав заповідь: «Любіть ворогів своїх», вже не кажучи про спонукаючу причину насправді хотіти цього. Жодна інша етика ...
    Show more Show less
    16 mins
  • 1Петра 1:13-25
    May 27 2024
    Про Божі дарунки милості, надії та віри і про результати нашого володіння цими дарунками звістить нам сьогодні апостол Петро у першому розділі свого першого послання, починаючи зі 13-го вірша:«Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з’явленні Ісуса Христа. Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий!» (1Пет.1:13-16).У світі ми часто чуємо про мертву надію. Навіть приказка, яка каже, що надія помирає останньою, є цьому підтвердженням. Ми часто кажемо: «Я надіюсь», маючи на увазі своє бажання, яке не є певним. Однак, Божий дарунок надії зовсім інший. Надія, що від Бога, це сама впевненість, це стовідсоткова впевненість.Так само як невпевненість земної надії підкреслюється тлінністю, порочністю і минущістю земних речей і справ, так і впевненість Божої надії стверджується її спадщиною. Як це ще на початку писав апостол Петро: «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресіння з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас» (1Пет.1:3-4).Жива надія, яку нам дає Христове воскресіння і вознесіння, не є лише теоретичною. Віра, знання і Божі обітниці, що досягли нашого розуму і серця, хочуть вийти назовні та визначати шляхи наших думок, слів та дій.Коли Петро каже: «підперезавши стегна свого розуму», він має на увазі, щоб ми приготували наш розум до дії, подібно до того, я чоловік тих часів, що носив довгий одяг, підіймав і підперізував його, вивільняючи, таким чином, ноги до швидких дій. Адже для християн важливо, щоб не залишатися у стані: «Я нічого не можу зробити». Випростуйте ваше ставлення!Справді, для християн є належним сповідати, що ми не можемо себе спасти, що ми не можемо самі відродитись до праведного життя, що ми не можемо піднести себе до Божих висот. Однак, коли Христова праведність вже нам дана, коли Святий Дух вже дарував нам знання і силу, наша сила волі відродилася і ми спроможні вибирати добро.Ми не можемо вибрати свого народження згори, однак, християни, які вже відродилися силою Духа Святого, справді можуть чинити моральний вибір. Омиті водою Хрищення, натхненні та ведені Словом, збудовані Господньою Вечерею, ми справді можемо діяти як слухняні діти, ми справді можемо бути «тверезі» у наших ставленнях і поводженні.Коли ми сповідаємо, що ми бідні та засуджені грішники, ми не повинні дозволити цій правді паралізувати наше життя послуху і служіння. Христова перемога на хресті та Його перемога з могили – це подвійна перемога. Це перемога над провиною гріха і ...
    Show more Show less
    16 mins

What listeners say about Християнські Проповіді

Average customer ratings

Reviews - Please select the tabs below to change the source of reviews.