Mostrando resultados por narrador "Меланія" en Todas las categorías

Ернест Томпсон Сетон — канадський письменник, художник-анімаліст, один з ідеологів і натхненників скаутського руху. Творець навчально-виховної програми "Життя в природі по-індіанськи". Саме завдяки Сетону-Томпсону американський скаутський рух зазнав значного впливу культури американських індіанців. Його книги про тварин, такі як "Тварини-герої", "Життя гнаних", "Біографія Гризлі", "Мустанг-іноходець", а також книги про людей, які живуть серед природи, про мисливців, дітей, котрі вивчають рідну природу ("Рольф в лісах", "Маленькі дикуни"), мали небувалий успіх у юних та дорослих читачів.

Іван Багряний — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч. Голова Української національної ради. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1992, посмертно), номінант на Нобелівську премію з літератури (1962). Дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до "кошмарного гротеску", неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму — серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Повість-вертеп Розгром Івана Багряного є відомим твором української літератури, написаним у 1948 році.

Іван Іванович Миколи Хвильового — сатиричне оповідання, в якому автор викриває патетику революції і пристосуванців, які вдають із себе щирих партійних діячів.Микола Хвильовий (справжнє ім'я Микола Фітільов) — талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.сатирична новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильністю ідеям революції, боротьба за волю

Колонії, вілли... Миколи Хвильового — гротесково-сатирична новела, в якій викривається сите безтурботне життя «обраних» людей. Герої твору — мешканці вілл, щасливці нового часу, яким вдалося зайняти зручне крісло і які тепер насолоджуються життям.українська література, класична література, українська література XX століття, гротесково-сатирична новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, розстріляне відродження, українська

Я (Романтика) та Іван Іванович Миколи Хвильового — це психологічні твори, присвячені темі комуністичного правління в Україні. Герой новели Я (Романтика) заглушив особистий біль кулеметною чергою, але як бути, коли твоєю жертвою стає власна матір? Життя на межі божевілля, на межі людських можливостей, сумління і обов'язку — такою є багатопланова структура новели М. Хвильового Я (Романтика). У повісті Іван Іванович автор майстерно використовує прийоми сатири і сарказму, зображуючи абсурдну політику ідеологічного режиму.психологічна новела, боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом, прихильність ідеям революції, боротьба за волю

Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з основоположників пореволюційної української прози. Один з найвідоміших представників розстріляного відродження.Книга занурить вас у світ літературної геніальності Хвильового, де ви зможете насолодитися його витонченим стилем письма, виразною мовою та глибоко проникливими темами.українська література, класична література, українська література XX століття, психологічний твір, проблеми революційного періоду в Україні, суспільство та політика, ідеї та ідеали, руйнування суспільства та порушення моральних норм, комуністи, розстріляне відродження, українська

Бандити — це провокаційний твір відомого українського письменника Миколи Хвильового, який був виданий в 1926 році. Ця антиутопічна новела пропонує глибоку рефлексію над сутністю і проблемами революційного періоду в Україні.Описуючи життя у змінюватому світі, Хвильовий розкриває образи бандитів, які стали символами хаосу та деградації. Вони представляють силу, яка маскується під ідеї та ідеали, але насправді приводить до руйнування суспільства та порушення моральних норм.

Мартин Боруля Івана Карпенка-Карого — сатирично-гумористична п'єса на соціально-побутову тематику. Боруля — заможний селянин, який з усіх сил прагне входити до дворянських кіл. Своїй дочці Марисі він забороняє займатися важкою працею і водитися з простим людом — тепер вона має бути панянкою. Та чи принесуть панські примхи щастя дівчині, яка щиро кохає простого юнака? Етичні цінності проти умовностей та рангів — таким є основний конфлікт п'єси І. Карпенка-Карого Мартин Боруля.трагікомедія, соціально-побутова трагікомедія, соціально-психологічна комедія, бюрократизм, викриття хабарництва, п'єса, сатира, гумор

Новела Кіт у чоботях Миколи Хвильового присвячена показу жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника. Ідея новели — засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй людей у фанатичні механізми, якими можна маніпулювати.українська література, класична література, українська література XX століття, новела, людські емоції, психологія людини, життєві обставини, моральні конфлікти, сенс життя, надія на щастя, внутрішня боротьба, жінка, жінки в роки революції, розстріляне відродження, українська

Оповідання Мати Миколи Хвильового є яскравим прикладом української літератури XX століття. У центрі сюжету знаходиться героїня, мати, яка намагається справитися з трагічною втратою свого сина в результаті політичних репресій.Автор досліджує глибокі емоційні переживання матері та показує, як вона впорядковує своє життя в умовах репресивного режиму. Через призму розповіді про одну жінку Хвильовий описує страх, біль та мучення, що переживають багато людей у подібних ситуаціях. Розповідь вразливо розкриває теми жертовності, втрати і боротьби з тоталітарним режимом.

Життя — розлога розповідь Миколи Хвильового, який майстерно відтворює внутрішній світ головного героя, що перебуває на межі емоційного зламу. Автор проводить нас через досвід простого чоловіка, який потрапляє в хиткість складних життєвих обставин та моральних конфліктів.У розповіді Микола Хвильовий експериментує зі структурою і стилем письма, використовуючи фрагментарність, відсутність розмежування між реальністю і фантазією, а також непередбачувані повороти сюжету.

Оповідання з авторського списку "12 улюблених історій про Шерлока Холмса". Холмс з Вотсоном їде на відпочинок у графство Корнуол. Через декілька днів до них навідуються містер Мортімер Трегеніс і містер Райндхей, які повідомляють, що двоє братів містера Трегеніса збожеволіли, а сестра померла. Бренда померла з жахливим виразом обличчя. Через певний час помер і сам містер Мортімер Трегеніс, причому так само, як і його сестра. Холмс досліджує кімнату і забирає лампу, яка була на столі у кімнаті загиблого. Коли її запалили, вбивчий ефект наставв негайно, добре, Вотсон вчасно витяг Холмса з кімнати.

На прохання Кет Уїтні доктор Вотсон відправляється до опіумного притону, щоб повернути додому її чоловіка Айзу Уїтні. Несподівано він зустрічає там Шерлока Холмса, який вдає наркомана, щоб з'ясувати обставини зникнення містера Невілла Сен-Клера. У готелі, де востаннє бачили Сен-Клера, поліція затримала єдиного мешканця — Х'ю Буна, колоритного професійного жебрака, у якого вражаюча розсічена губа. Після нічних роздумів Холмс їде до в'язниці і викриває Х'ю Буна, змиваючи з нього грим. У жебракові впізнають зниклого Сен-Клера.

Сам автор включив цю історію до свого списку "12 улюблених історій про Шерлока Холмса". Прем'єр-міністр Великої Британії лорд Беллінджер і Трелоні Хоуп, державний секретар з європейських справ, звертаються до Холмса по допомогу у пошуках документа, який було вкрадено в домі Хоупа. Якщо документ розголосять, це може призвести до дуже тяжких наслідків для всієї Європи, навіть війни. Ніхто в будинку не знав про документ, навіть дружина секретаря. Холмс починає розслідування з аналізу діяльності відомих іноземних шпигунів у Великобританії, і дізнається від доктора Вотсона, що одного з них, було вбито.

Ляльковий дім — п'єса на три дії норвезького драматурга Генріка Ібсена, прем'єра якої відбулася в Данському королівському театрі у Копенгагені 21 грудня 1879 року. П'єса була опублікована в тому ж місяці, напередодні прем'єри. 2001 року твір Ібсена занесено до реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу». Після постановки п'єса викликала багато дебатів, оскільки в ній гостро критикуються шлюбні норми 19 століття.

Генрік Ібсен (1828—1906) — "володар дум", драматург, чиї п'єси стали явищем на рубежі XIX—XX століть і досі не сходять зі сцен усіх театрів світу. Реалізм, напружений сюжет і яскраві персонажі, накреслені пером Майстра, — не даремно Ібсена називали «Фройдом драматургії». Сила таланта дозволила йому органічно поєднувати у своїй творчості найрізноманітніші, навіть полярні, теми й ідеї, що й знайшло своє відображення в п'єсах Підпори суспільства, Ляльковий дім, Привиди, Дика качка, що ввійшли до цієї збірки.

Генрік Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя. Ібсен свого часу написав величне застереження: всі війни на землі розпочинаються з безладу у серці окремої людини, з падіння особистого, з вигаданої ілюзії зони комфорту та неможливості існування в ній. Що буває, коли жити у відсутності любові? Життя людини перетворюється на життя привидів.

Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828–1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю.

Генрік Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя. 1884 року під впливом імпресіонізму виходить драма «Дика качка», яка вважається першим шедевром, написаним в стилі трагікомедії. П'єса відображає обставини реального життя, але більшу увагу приділяє конфлікту всередині людини.