У листопаді 1989 року в Умані ніхто не очікував побачити на радянській демонстрації жовтоблакитні прапори. Ніхто, крім малої групки однодумців навколо Богдана та Тетяни Чорномазів, чия квартира перетворилася на медіацентр опору – редакцію самвидаву і простір громадянської просвіти.

Україна вибухає подіями: живий Ланцюг Злуки, масові мітинги, перший “майдан” незалежної України — Революція на граніті. Народжується новий інформаційний світ: незалежні медіа, перші корпункти міжнародних ЗМІ в Києві, а згодом — український інтернет під доменом .ua. – та спроби спецслужб узяти мережу під контроль.

Випробовуються перші онлайн-системи на виборах. Цензура трансформується в тиск, погрози й убивства журналістів. Помаранчева революція стає випробуванням для суспільства, медіа, і технологій.

У цьому епізоді ви почуєте голоси Тетяни Чорномаз, Надії Тульчинської, Тетяни Долінської, Ярини Скуратівської, Святослава Васильчука, Елліни Шнурко-Табакової та інших.

Наш четвертий епізод — про те, як самвидав виріс у незалежні медіа, а влада зрозуміла: неконтрольована інформація може стати силою, здатною збирати майдани.

У епізоді використані матеріали:

Проєкту «Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України»

Дякуємо:

Житомирській публічній бібліотеці-філіалу №3

Олексі Балюрі

У третьому епізоді “Зв’язкових свободи” – Україна 1980-х. На тісних радянських кухнях розростається шепіт опору, що згодом вихлюпнеться на вулиці мітингами і публічними акціями по всій Україні.

Напередодні Олімпіади під прицілом КДБ опиняються усі інакодумці, і серед них – Ольга Гейко. Її зброя – листи, спілкування з правозахисниками, і незгода мовчати, коли режим засуджує друзів. Та її саму засудять двічі.

Чорнобильська аварія, на думку багатьох, стала переламним моментом у руйнуванні радянської імперії. Як люди дізнавалися про Чорнобиль? Про що говорили на травневому параді 1986 року в Києві? Чому були знищені усі фотографії мітингу Українського культурологічного клубу з нагоди других роковин аварії на ЧАЕС?

У цьому епізоді звучать історії Ольги Гейко, Надії Світличної, Аліка Олісевича, Олександра Ткачука та інших. Київські та львівські перші самоорганізовані мітинги, публічні диспути та просвітницькі лекції. Листи за кордон, міжнародний рух гіпі, натхнення польською “Солідарністю”.

Це історія про те, як пізнання культури та історії змушує людей кинути виклик системі – навіть якщо її падіння все ще видається нездійсненним.

Дякуємо:

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору" (запис Аліка Олісевича)

Бібліотека імені Євгена Кравченка для юнацтва (місце запису Ольги Гейко)

Музей шістдесятництва (місце запису Ткачука)

Шістдесяті роки лиш на коротко стали відлигою. Поміж тим спецслужби збирали зразки з друкарських машинок, а в таборах зустрічалися найкращі представники усіх поневолених у радянській імперії націй.

У цій історії зустрінуться Олекса Різників, Святослав Караванський, Ніна Строката, В’ячеслав Чорновіл, Мирослав Маринович та багато інших – які не боялися говорити навіть під страхом арештів і переслідувань. Як передавали інформацію з таборів на Радіо Свобода? Як виник “Український вісник”? Чим так важлива Українська Гельсінська група? Про все це – у другому епізоді “Зв’язкових свободи”.

Дякуємо за експертизу та наданий матеріал:

Музей шістдесятництва

Віртуальний музей Харківської правозахисної групи

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору"

Перший епізод “Зв’язкових свободи” починається у часи, коли світ був зовсім іншим. У 1930-ті у Львові 11 тисяч телефонних абонентів. Люди дізнаються про все найважливіше з газет.

Друга світова війна змінює все – і головним відтепер стає радіо.

Ми вирушимо у ті три дні, коли існувала радіостанція імені Євгена Коновальця, яка встигла проголосити відновлення української державності. Помандруємо Львовом з молодою і відчайдушною Даркою Гусяк, зв’язковою самого Шухевича. Пірнемо в ямельницькі ліси у пошуках бельгійця Альберта Газенбрукса, який став голосом українського підпілля закордоном.

Це історія про повідомлення, передача яких могла коштувати життя. І про любов до волі, що змушувала людей ставати передавачами.

Дякуємо за експертизу:

Державному політехнічному музею при НТУУ КПІ

Володимиру Морозу

Ви коли-небудь замислювалися, як одне повідомлення може змінити хід історії? Важливі звістки, передані через різні засоби зв'язку, часто ставали каталізаторами епохальних подій.

Ми бачили, як соцмережі можуть підняти справжню революцію. Як звістки з тимчасово окупованих територій доходять до нас завдяки “Жовтій стрічці” та підпільникам.

Та і в минулому правду поширювали по-різному. Підпільні радіостанції. Листівки. Таємні листи. Самвидав. Усі доступні способи обманути всевидяче око режиму.

Засоби комунікації – це більше, ніж просто техніка. Вони визначають, як люди самоорганізовуються, як формується суспільство, як спільноти підтримують одна одну. Часом, у найважчі моменти, людина сама стає повідомленням. Жертвує життям, аби не видати секрет, аби передати правду далі. Жодне повідомлення не передається саме собою. За ним завжди стоять люди. Ті, хто передруковує заборонені твори. Ті, хто таємно вивозить їх за кордон. Хто розклеює викривальні листівки. Хто пише журналістські розслідування. Хто не боїться публікувати сміливі дописи.

Саме про це – наш документальний подкаст “Зв’язкові свободи” – про те, як засоби зв'язку стають засобами боротьби за свободу та справедливість. У ньому ми, опираючись на свідчення очевидців та учасниць важливих історичних подій з архіву memoryofnations.eu, розповімо, чому у відомій формулі medium is the message – медіум – це все одно завжди Людина.

Над подкастом працювали:

команда Української Правди та команда Пост Беллум – Україна:

Олександра Доморосла, Світлана Довгань, Вікторія Солов’юк, Євгенія Нестерович

Звуковий дизайн Павло Соколовський

Адміністративний супровід і логістика Андрій Матюнка

Голос подкасту та авторка ідеї Євгенія Нестерович

Запис подкасту «Зв'язкові свободи» відбувся у студії подкастів ЛКП «Львівське радіо». Всі висловлені погляди є власними переконаннями учасників і можуть відрізнятися від позиції ЛКП.

https://www.facebook.com/postbellumua

https://www.instagram.com/postbellum_ukraine/